Механічні тканини

Механічна тканина – вид тканини в рослинному організмі, волокна з живих і мертвих клітин з сильно потовщеною клітинною стінкою, що надаються механічну міцність організму. Виникає з верхівкової меристеми, а також в результаті діяльності прокамбію і камбію.

Ступінь розвитку механічних тканин багато в чому залежить від умов існування: вони майже відсутні у рослин вологих лісів, у багатьох прибережних рослин, але зате добре розвинені у більшості рослин посушливих місць існування.

Механічні тканини присутні у всіх органах рослини, але найбільш вони розвинені по периферії стебла і в центральній частині кореня.

Виділяють такі типи механічних тканин:

• коленхіма — еластична опорна тканина первинної кори молодих стебел дводольних рослин, а також листя. Складається з живих клітин з нерівномірно потовщеними не здерев’янілими первинними оболонками, витягнуті уздовж осі органу;
• склеренхіма — (луб’яні волокна) міцна тканина з відмерлих клітин із здерев’янілими і рівномірно потовщеними оболонками, забезпечує міцність органів і всього тіла рослин.
• склереїди — (кам’янисті клітини) мертві паренхімні клітини з товстими здерев’янілими оболонками. Зустрічаються групами в кірці хвойних та деяких листяних порід, у твердих оболонках насіння і плодів.