Вплив клімату на здоров’я людини

У природі — все краса; всі ці наші вороги — вітри, бурі, посухи й суховії — страшні нам лише тому, що ми не вміємо володіти ними.

(В. Докучаєв)

Людина є частиною природи, і фактори середовища впливають на неї так само, як і на будь-який інший вид. Навіть за відсутності антропогенного впливу здоров’я людини залежить від багатьох абіотичних і біотичних факторів. Вихід значень тих або інших факторів за границі діапазону оптимуму погіршує стан людини, знижує її стійкість та опірність до різноманітних захворювань. Абіотичні фактори, що впливали на людину в минулому, продовжують впливати й сьогодні.

             Космічні, геліо – й геофізичні фактори. Вплив Сонця на здоров’я людини було помічено ще в глибоку давнину. Проте детальні дослідження щодо цього розпочалися тільки в XVIII — XIX ст. Сонячне випромінювання має двоїстий характер впливу на організм людини: позитивний вплив – синтез вітаміну D і В, знищення патогенних організмів, пігментоутворююча дія, підвищення стійкості до канцерогенів; негативний вплив – зниження загального протипухлинного ефекту, збільшення і зміна кольору до синюватого родимок, розвиток меланоми, раку шкіри.

У роки підвищеної сонячної активності або коли відбуваються магнітні бурі, частішають випадки порушення діяльності серцево-судинної та нервової систем, психіки й поведінки. Сплески сонячної активності призводять, з одного боку, до ослаблення імунітету, загострення хронічних хвороб, зростанню дорожнього травматизму, підвищує ризик захворювання на меланому та рак шкіри, з іншого — до підвищення агресивності патогенів і природних носіїв інфекцій.

Інший фактор — рівень ультрафіолетового випромінювання. Саме він протягом майже всієї історії розвитку біосфери визначав частоту мутацій.

Для людини ультрафіолет у невеликих дозах корисний: він справляє антисептичну й бактеріостатичну дію, запобігає запалювальним процесам у волосяних сумках, пригнічує розвиток хвороботворних грибів, що викликають захворювання шкіри — дерматомікози.

У великих дозах ультрафіолетове опромінення небезпечне: воно спричинює здебільшого шкідливі мутації (так, одна корисна мутація припадає приблизно на кілька тисяч летальних). Надмірне опромінення підвищує ймовірність розвитку злоякісних утворень — раку, саркоми, лейкозу.

            Кліматичні й метеорологічні фактори. З них на людину найбільшою мірою впливають температура, відносна вологість повітря й атмосферний тиск.

За надміру високої температури пригнічується фізична активність людей, збільшується ймовірність захворювань серцево-судинної системи й нирок, гіповітаміноз за групами вітамінів С і В, розвивається анемія, порушується точність координації рухів, збільшується потовиділення, розширюються кровоносні судини та зростає артеріальний тиск.

Низька температура сприяє розвитку запалень органів дихання та ревматизму, гіпертермія, послаблення обміну речовин, що знижує потреби кисню, пригнічення ЦНС, що знижує чутливість нервових клітин до нестачі кисню.

Зміни атмосферного тиску позначаються на стані здоров’я насамперед тих людей, які хворі на артрити й артрози (захворювання, що супроводжуються болями в суглобах та зміною їхньої форми). Один із проявів впливу атмосферного тиску — гірська (висотна)  хвороба.  На висоті, починаючи приблизно з 3000м, через зниження парціального тиску газів гемоглобін недостатньо насичується киснем, і розвивається гіпоксія (кисневе голодування). При цьому з’являються задишка, кволість, пришвидшується серцебиття, іноді людина непритомніє.

На великих висотах (понад 5000м) може розвинутися набряк легенів, а внаслідок гіпоксії мозку — кома. Гірською хворобою частіше уражаються люди нетреновані, особливо ті, хто зловживає спиртними напоями.

Великі й швидкі перепади атмосферного тиску можуть спричинити кесонну (декомпресійну) хворобу, пов’язану також із раптовими змінами парціального тиску газів у крові й «кипінням» у судинах азоту. Пухирці азоту, що при цьому виділяються, можуть закупорити капіляри й призвести до непритомності й навіть смерті. Кесонна хвороба найчастіше розвивається в аквалангістів і водолазів, якщо вони порушують правила підйому на поверхню.

На нервову систему людини та її психічний стан істотно впливають вітри. Через поривчасті й жаркі суховії різко частішають випадки ненормальної поведінки людей. Багатьох людей уражає пов’язана з вітрами «фенна» хвороба, коли за 1—2 дні до початку вітрів у крові й тканинах збільшується вміст біологічно активної речовини серотоніну, який впливає на передавання нервових імпульсів.

Клімат і погода розхитуються людиною, й це невідворотно позначається на її самопочутті.