Чи вміють тварини розмовляти?

«Якщо б не було спілкування, кожна істота на Землі нагадувала б одинокий острів, відокремлений від таких же самотніх островів» («Мова тварин», англ.).

           Можливо, це важко уявити,але на невеличкій території лісу, савани і навіть вашого саду тварини напрочуд активно спілкуються між собою. У книжці «Мова тварин» сказано: «Тварини використовують усі свої чуття, жестикулюють усім тілом, виділяють і вловлюють незначні (а іноді, як у випадку з наляканим скунсом, і різкі) запахи, пищать, пронизливо кричать, співають і цвірінькають, посилають і отримують електричні сигнали та спалахи світла, змінюють забарвлення шкіри, «витанцьовують», стукають і вібрують на поверхні, по якій рухаються». Але що означають ці їхні сигнали?Між іншим, мову свійських тварин людина вивчила. Вона знає, коли собака радий. І вона розпізнає, коли кішки хотіли б побути на самоті.

Найпоширенішою мовою спілкування є запах. Антилопи позначають межі своїх володінь виділеннями з придаткової залози. Помічені кущі та дерева «повідомляють» чужинцю про те, що ця територія вже зайнята. Кішки і собаки проробляють подібні маніпуляції за допомогою сечі. Ведмеді дряпають кігтями дерева, труться об них спинами. Майже у всіх тварин прекрасно розвинений орган нюху, тонке чуття дозволяє вловлювати сторонні запахи на великих відстанях.

Не менш важлива і мова звуків. Тварини не володіють великим словесним запасом, всього кілька звуків здатні висловити: біль, страх, попередження або задоволення.

Собаки гавкають, скиглять, повискують і виють. Коти мяучат, мурчат і шиплять. Іноді один і той же звук здатний виразити як  звичайне спілкування, так і сигнал. Для цього тварині досить змінити тембр голосу або тривалість звуку. Гучне коров’яче «Му» може звучати закликом, а тихе висловлювати схвалення.

Стадні тварини більш балакучі, ніж ті що живуть поодинці. Наприклад, мавпи вважаються базіками, їх лексикон може налічувати до 40 звуків. Ссавці теж не проти «поговорити», кити і дельфіни подають звукові сигнали різної частоти. Нещодавно проведені дослідження показали, що у дельфінів здатність до імітації звуків більше, ніж у папуг.

Мова жестів також широко використовується серед тварин. Простежте за поведінкою котів, коли вони всім задоволені, то піднімають хвіст трубою, труться об ноги господаря. Розгнівана тварина активно махає хвостом в різні боки. Перелякана кішка вигнеться дугою. У собак справи йдуть інакше, задоволений пес махає хвостом, а в момент небезпеки тримає його в напрузі. Перелякана тварина підбере хвіст під себе. Злість і агресію можна продемонструвати не тільки за допомогою хвоста, можна наїжачивши шерсть, продемонструвати гострі ікла. Гібони устрашають супротивника лютим криком і ударами кулаків в груди. Суперник задумається, чи варто йому претендувати на чужу самку чи територію.

Може і людям перестати говорити і навчитися спілкуватися, як це роблять тварини? Небагатослівність розучила б нас брехати і перемивати один одному кістки. Довгі й безглузді розмови змінилися б на конкретні та лаконічні фрази. Ми б не займалися пересудами, а залишили б свої сили для істинно корисного і важливого в своєму житті.

Більше інформації ви зможете знайти за цими   посиланнями:

 http://pidruchniki.com/17171124/psihologiya/mova_spilkuvannya_tvarin

https://www.youtube.com/watch?v=AQKq3ZvU2Ps

https://www.youtube.com/watch?v=_0ePcaQqAk4&t=36s

2 коментарі

Leave a Comment