Побутові токсиканти

 Побутові токсиканти

Токсикант — це окремий чи комплексний чинник з притаманними лише йому фiзичними, хiмiчними, фiзико-хiмiчними та медико-біологічними властивостями, що викликають патологiчнi змiни аж до розвитку незворотних уражень органiв, систем, органiзмiв екологiчних систем.

За фізіологічним впливом на організм людини всі шкідливі речовини поділяються на такі групи:

1 подразнюючі вражають шляхи дихання, очі, шкіру, слизові оболонки

аміак, кислоти, сірчисті сполуки

 

2 задушливі

які викликають токсичний

набряк легень

сірководень, вуглекислий

газ, метан, інертні гази,

азот

 

3 наркотичні

причиняють наркотичний вплив і впливають на центральну нервову систему

 

ацетон, бензин, леткі вуглеводні сполуки
4 соматичні

захворювання основних систем

органів людини

миш’як, ртуть,

свинець

 

5 канцерогенні речовини

виникнення злоякісних

новоутворень

аміни, азбест, нікель,

хром

 

За способом використання людиною виділяють

ліки
відходи
пестициди
розчинники
харчові добавки
продукти хімічного синтезу і спеціальних видів виробництв
продукти хімічних виробництв
палива і мастила
домішки
косметику
фарбники

 

За умовами впливу на організм розрізняють

забруднювачі довкілля
бойові отруйні речовини
виробничі і побутові токсичні речовини

 

Шкідливі речовини здатні проникати в організм людини через:

  • органи дихання
  • органи травлення
  • шкіру
  • слизові оболонки

спричиняючи негативну дію на імунну систему загалом та окремі органи людського організму зокрема. З часом вплив токсичних речовин, безумовно, призведе до виникнення найрізноманітніших захворювань різної важкості.

Побутова сфера, в якій людина проводить більшу частину життя, насичена небезпечними хімічними речовинами. Це засоби побутової хімії, лікарські речовини, хімічні харчові добавки. Побутова хімія, здавалося б повинна бути нешкідливою, але це далеко не так.

Хімічні речовини, в якій би якості, напрямку їх не використовували залишаються небезпечними. Сучасний побут, житлове помешкання практично не мислимо без лікарських препаратів і так званої побутової хімії – миючі засоби у вигляді порошків та паст, розчинників, емалі та фарби, мінеральні добрива та пестициди – головним чином – інсектициди (для знищення комах).

Вдома ми дихаємо повітрям, в якому концентрація хімічних токсичних речовин у кращому випадку в півтора рази (часто у десять разів) більше, чим зовні. Велику небезпеку складають меблі з деревино-тирсових плит (ДТП), які просочені полімерами. Поступово, дуже повільно з них виділяються формальдегід (надзвичайно небезпечна речовина), аміак та фенол, отруюючи повітря кімнати, а значить її мешканців. Меблі, особливо якщо вони нові, це суцільна хімічна небезпека, тому що просочені достатньо отруйними полімерами – фенолоформальдегідними, епоксидними, діановими смолами. З-за них меблі ще й пожежонебезпечні.

Отруйними є випаровування пральних порошків, фарб, лаків, розчинників і шампуней – їхня присутність, як правило, непомітна і це заважає нам уловити зв’язок між якістю повітря і станом нашого здоров’я. Тому, недбале їх зберігання або неправильне використання часто призводить до отруєнь.  

Особливої уваги потребує лікарська небезпека, бо і в побуті, і виробництві часто виникають ситуації, в яких використовують ліки. Але особливо це характерно саме для побуту, де вони майже безконтрольні. Тут широко розповсюджені лікарські препарати, основою яких частіше всього є синтетичні хімічні речовини, а отже до них треба відноситися з обережністю.

Дуже часто при неправильному вживанні – передозуванні, одночасному прийомі кількох ліків спостерігаються небезпечні явища. Особливо небезпечні ліки в руках дітей, які ваблять їх своїм гарним виглядом.

Токсичні ефекти виявляються при передозуванні або дуже швидкому насиченні організму ліками, іншими токсичними речовинами, через що печінка не може знешкодити їх надлишок, а нирки – вивести з організму.

Не менш небезпечними можуть бути харчі, які містять різні домішки з різноманітними функціями – хімічні харчосмакові домішки, які застосовують у продуктах харчування. Санітарні правила і норми  визначають номенклатуру таких домішок – це природні або синтетичні речовини, що спеціально вводяться до складу продуктів харчування для надання їм визначених якостей. Всі такі добавки позначають буквою “Е” з цифровим кодом. До них віднесені ароматизатори, барвники, консерванти, регулятори кислотності, антиоксиданти, емульгатори, стабілізатори, загущувачі, зволожувателі, наповнювачі.

З усіх цих речовин в Україні офіційно заборонені до застосування в продуктах харчування чотири речовини: Е121 – барвник “Цитрус червоний”, Е123 – барвник амарант, Е239 – консервант гекса-метилентетрамін, Е240 – консервант формальдегід. Але є речовини, що не одержали абсолютного статусу дозволених до застосування через недостатню інформацію про їхню біологічну дію на людину.

Крім цього варто пам’ятати, що консерванти Е 103, 105, 121, 125, 126, 130, 131, 142, 152, 210, 211, 213-217, 240, 330 та 477 можуть сприяти появі злоякісних пухлин, добавки Е 221-226, 338-341, 407, 450, 461-466 є стимуляторами захворювань шлунково-кишкового тракту. Алергенами можуть бути Е 230-232, 239, 311-313. Хвороби печінки і нирок викликають консерванти Е 171-173, Е 320-322.

Не меншою небезпекою є мікроорганізми, для розмноження яких дуже підходять температура, вологість житлового помешкання.

 

Leave a Comment