Загальна характеристика типу Членистоногих

Вільноживучі тришарові безхребетні із сегментованим тілом, у яких є змішана порожнина тіла. Вони живуть у всіх основних водних і наземних середовищах, крім того, багато видів членистоногих літають. Це найбільший за кількістю видів тип тварин.
Тіло членистоногих розділене на окремі сегменти, має двобічну симетрію. Різні сегменти тіла неоднакові. Групи подібних між собою сегментів утворюють відділи тіла членистоногих. Найчастіше виокремлюють три основні відділи — голову, груди й черевце. Розміри членистоногих варіюють у широких межах — від часток міліметра до 3 метрів.
Зовні тіло членистоногих укрите хітиновою кутикулою. Її основу становить хітин (полісахарид, до складу якого входить Нітроген). Затвердіння кутикули зумовлює просочування її вуглекислим вапном (ракоподібні, багатоніжки) або спеціальними білками (павукоподібні, комахи).
Особливості внутрішньої будови членистоногих
Членистоногі — тришарові тварини. Усі їхні органи й тканини розвиваються з трьох зародкових листків — ентодерми, мезодерми й ектодерми.
Вони мають змішану порожнину тіла (міксоцель), що утворюється в результаті злиття целомічних порожнин із залишками первинної порожнини тіла.
Між внутрішніми органами в порожнині тіла членистоногих знаходиться рихла сполучна тканина — жирове тіло.
Скелет членистоногих зовнішній, утворений хітиновою кутикулою. Мускулатура представлена окремими м’язовими пучками й не утворює суцільного шкірно-мускульного мішка. Кінцівки членистоногих (розвинулися з параподій кільчастих червів) складаються з кількох члеників і рухомо з’єднані з тілом. У більшості представників класу Комахи органами руху, крім кінцівок, є також крила (фактично це складки стінки тіла).
Складається з трьох відділів кишечнику — переднього, середнього й заднього. Також є кілька залоз, що виділяють травні ферменти.
Дихання в найдрібніших видів здійснюється всією поверхнею тіла, а у решти — зябрами, легенями або трахеями. Зябра й легені членистоногих є видозміненими кінцівками, а трахеї — порожніми трубочками, що утворюються як заглиблення зовнішніх покривів. Трахеї багаторазово галузяться, а їхні кінцеві трубочки обплітають усі внутрішні органи організму.
Кровоносна система членистоногих незамкнена. У них є серце й головні кровоносні судини (аорта й артерії). Функції крові виконує гемолімфа. Це рідина двоїстого походження, що частково відповідає справжній крові, а частково — целомічній рідині.
Видільна система представлена різними типами видільних залоз, мальпігієвими судинами й жировим тілом.
Центральна нервова система представлена парним головним мозком (ганглії, що злилися) і черевним нервовим ланцюжком, який має в різних груп членистоногих різний ступінь концентрації. Головний мозок зазвичай складається з трьох відділів.
Органи чуттів членистоногих: очі (прості або складні фасеткові), механо-й хеморецептори, органи слуху. У різних груп членистоногих ступінь розвитку різних органів чуттів різний.
Серед членистоногих, в основному, трапляються роздільностатеві форми, але є й гермафродити. Розвиток може бути прямим або непрямим. Зазвичай членистоногі розмножуються лише статевим шляхом, але в деяких видів виявлено партеногенез (розмноження без запліднення).
Поводження членистоногих визначається взаємодією вроджених і набутих рефлексів. Найпростіші форми поводження членистоногих — рухові реакції стосовно джерела подразнення. Більш складна форма поводження — інстинкт (ланцюг послідовних безумовних рефлексів).
Найбільш складне поводження серед членистоногих спостерігається в суспільних комах, які живуть великими родинами з досить складною внутрішньою ієрархією.

Leave a Comment