Природний добір

Природний добір – це процес, спрямований на збереження і розмноження в ряді поколінь організмів, що мають корисні для їх життя і розвитку адаптивні ознаки, і знищення менш пристосованих.

Більш пристосовані особини мають можливість залишити потомство. Матеріалом для добору служать індивідуальні спадкові зміни. Шкідливі зміни знижують плодючість і життєздатність особин, корисні — накопичуються в популяції. Добір має спрямований характер: він зберігає ті зміни, які найбільше відповідають умовам навколишнього середовища, підвищують плодючість особин. Добір може бути індивідуальним, спрямованим на збереження окремих особин з ознаками, що забезпечують їх пе1331124081_silaревагу в боротьбі за існування в межах популяції. Він може бути і груповим, що закріплює ознаки, корисні для певної групи.

І.І. Шмальгаузен визначив форми природного добору:

1. Стабілізуючий — спрямований на підтримання середньої норми реакції ознаки організму і відхилення особин із крайньою нормою реакції в сталих умовах середовища. Добір діє у постійних умовах середовища, консервативний, спрямований на збереження основних ознак виду в незміненому стані.

2. Рушійний — призводить до закріплення ознак, що відхиляються від норми. Добір діє в мінливих умовах середовища, призводить до зміни середньої норми реакції, еволюції виду.

3. Дизруптивний (що розриває) — добір, спрямований на збереження особин із крайніми ознаками і знищення особин із середніми ознаками. Діє в мінливих умовах, призводить до роз’єднання популяції й утворення двох нових популяцій із відмінними ознаками. Добір може призвести до появи нових популяцій і видів, наприклад, популяції безкрилих і крилатих форм комах.

Будь-яка форма добору діє не випадково, а проходить через збереження і нагромадження корисних ознак. Добір відбувається успішно, якщо спектр мінливості більший і генотипи видів різноманітніші.

Підготувала: студентка 41 групи 

хіміко-біологічного факультету Гринчишин Юлія Іванівна

Leave a Comment