Загальна характеристика вірусів

 Будова вірусів

  Віруси – це облігатні внутрішньоклітинні паразити, що не мають клітинної будови та систем, які синтезують білок та імобілізують енергію. Вони мають власний геном, який складається з нуклеїнової кислоти(РНК або ДНК). Розміри дуже малі 15-400 нм., що дозволяє їм проходити крізь бактеріальні фільтри. Їх виявлення можливе лише при електронній мікроскопії. Зріла форма вірусу – віріон ( позаклітинна форма), що у своєму складі містить нуклеїнову кислоту: ДНК чи РНК. Таким чином, існують ДНК-вмісні та РНК-вмісні віруси.

Відкриття цих форм життя належить Д.І.Івановському.

Проникнення вірусів в організм:

• повітряно-краплинним шляхом (напр., вірус грипу, віспи);
• з їжею (вірус ящура);
• через шкіру (вірус герпеса, сказу);
• під час переливання крові та хірургічних операцій (вірус гепатиту)
• статевим шляхом (вірус СНІДу);
• за участю переносників (вірус кліщового енцефаліту).

Механізм проникнення вірусів в клітину хазяїна

10 ціквих фактів про віруси

1. Віруси не є живими в прямому сенсі слова. Поза організмом господаря вони не здатні на розмноження і являють собою всього лише молекулу ДНК, оточену білковою оболонкою. Активним він стає лише тоді, коли потрапляє в інший живий організм. Там він передає свою клітинну програму клітинам хазяїна, викликаючи їх повну трансформацію і перетворюючи на власні копії.
2. Деякі віруси настільки малі, що здатні впровадити свою ДНК бактерії через їх мікроскопічні волоски, з допомогою яких вони рухаються. 
3. Віруси можуть заражати одноклітинні організми, бактерії, гриби, рослини, тварин і навіть інші віруси – тобто всі типи живих істот, що мешкають на планеті Земля
4. В людських клітинах, так само як і в клітинах тварин, існують деякі непотрібні освіти. Вчені вважають, що це віруси, які прижилися в нас у результаті еволюції.
5. У людському геномі присутні вірусні осколки, які беруть участь у розвитку ракових захворювань у людини.
6. Віруси несуть не тільки шкоду. Під час вагітності деяка частина протеїнів, закодована вірусним геном, коригує імунну систему матері таким чином, щоб вона не отторгала ембріон під час його розвитку.
7. У позаминулому столітті в Австралії відбулося катастрофічне збільшення популяції кроликів, що призвело до знищення багатьох видів рослин на величезній території родючих земель. З кроликами намагалися боротися багато десятків років, але безрезультатно. В середині 20 повік з кроликами вирішили боротися за допомогою вірусу міксоматозу, що призвело до п’ятикратного скорочення числа тварин. 
8. Віруси існують у всіх екосистемах, та являють собою найчисельнішу біологічну форму на планеті.
9. Вони не здатні на синтез білка, що відрізняє їх від інших живих організмів. Для цього процесу вони занадто малі.
10. Їх біологічне походження на землі досі неясно. Простежити історію їх розвитку на планеті не представляється можливим, оскільки віруси не залишають після себе жодних копалин слідів, які можна було б використовувати в доказі тієї чи іншої наукової теорії.

Більше інформації ви можете знайти, перейшовши за наступними посиланнями:

http://zno.academia.in.ua/mod/book/view.php?id=1969

http://virology.com.ua/?p=777